A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Брошнівська гімназія Брошнів-Осадської селищної ради об'єднаної територіальної громади Івано-Франківської області

Поради батькам



БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКА

Фізіологічні показники готовності дитини до школи:

1. Зміна не менше 5 молочних зубів на корінні.

2. Дістає рукою через верхівку до верхньої частини протилежного вуха (Філліпінський тест).

3. Якщо дитина стоїть боком проявляється прогин хребта в попереку.

4. Яскраво проявляються суглоби на пальцях і колінах.

5. Вміє кидати і ловити м’яч.

6. Вміє зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, блискавки – це ознака розвитку дрібної моторики.

7. При рукостисканні – її великий палець вгорі.

8. Скачок в зрості.

9. Може повторити прості пальчикові ігри (наприклад, по столу переминати пальцями, зробити пальцями «перемога» і т. д.).

Батькам  першокласників:

        1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
        2. Не підганяйте її, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.
        3. Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає силу.
        4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без подібних застережень: “Дивись, поводь себе гарно!”, “Щоб не було поганих оцінок” тощо. У дитини попереду важка праця.
        5. Забудьте фразу: “Що ти сьогодні отримав?”. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після робочого дня), Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
        6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
        7. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.
        8. Після школи дитина не повинна зразу сідати за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити (на ГПД діти гуляють до 15 години). Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.
        9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочити 10-15 хв.
        10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: “не хвилюйся”, “ти все вмієш”, “давай поміркуємо разом”, “згадай, як пояснював вчитель” тощо.
        11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: “Якщо ти будеш добре вчитись, то…”. Часом умови ставлять важкі й тоді ви опиняєтесь у неприглядному стані.
        12. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
        13. У сім’ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
        14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втомлення, перевантаження.
        15. Знайте, що навіть великі діти (7-8 років) люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.

Батькам дітей молодшого шкільного віку:

        1. Розвивайте інтерес дітей до навчання, дбайливе ставлення до природи, навколишнього середовища; прагнення сумлінно виконувати обов’язки членів сім’ї, колективу у якому вони перебувають.
        2. Привчайте дітей доводити справу до кінця.
        3. Виховуйте у дітей чесність, поважне ставлення до батьків, жінок, людей похилого віку, хворих, інвалідів; виховуйте повагу до культурно-національних, духовних, історичних цінностей України.
        4. Перевіряйте, чи правильно діти витрачають гроші, які ви їм даєте.
        5. Учіть дітей берегти речі, майно: своє і своїх товаришів, державне.
        6. Дбайте, щоб ваша дитина самостійно виконувала домашнє завдання.
        7. Вимоги батька й матері не повинні бути різними.


РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

  • Перша умова шкільного успіху п’ятикласника – безумовне прийняття дитини, незважаючи на невдачі, які її вже спіткали або можуть спіткати.
  • Обов’язковий прояв батьками інтересу до школи, класу, в якому вчиться дитина, до кожного прожитого нею шкільного дня. Неформальне спілкування зі своєю дитиною після шкільного дня.
  • Обов’язкове знайомство з її однокласниками й можливість спілкування дітей після школи.
  • Неприпустимість фізичних засобів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо в присутності інших (членів родини, однолітків).
  • Врахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання. Повільні й нетовариські діти набагато довше звикають до класу, швидко втрачають до нього інтерес, якщо відчують з боку дорослих і однолітків насильство, сарказм і жорстокість.
  • Надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація обгрунтованого контролю за її навчальною діяльністю.
  • Заохочення дитини, і не тільки за успіхами у навчанні. Моральне стимулювання досягнень дитини.
  • Розвиток самоконтролю, самооцінки й самодостатності дитини. Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик в одній зі своїх книг опублікував правила, які допоможуть батькам підготувати дитину до самостійного життя серед однолітків у школі під час адаптаційного періоду. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їхньою допомогою готувати дитину до дорослого життя:
  • Не віднімай чужого, а своїм ділися.
  • Попросили – дай, намагаються відняти – захищай.
  • Кличуть грати – іди, не кличуть – запитай дозволу грати разом, це не соромно.
  • Грай чесно, не підводь своїх товаришів.
  • Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Двічі ні в кого нічого не проси.
  • Будь уважним усюди, де потрібно виявити уважність.
  • Через оцінки не плач, будь гордим.
  • Із вчителями через оцінки не сперечайся й на вчителя за оцінки не ображайся.
  • Намагайся все робити вчасно й думати про гарні результати, вони обов’язково в тебе будуть.
  • Не зводь наклепів і не наговорюй ні на кого.
  • Намагайся бути акуратним.
  • Частіше кажи: давай дружити, давай грати, давай разом підемо додому.
  • Пам’ятай! Ти не кращий за всіх, ти не гірший за всіх!

ПОРАДИ БАТЬКАМ ВИПУСКНИКА: підтримайте та не заважайте.

  • Вибір професії вашої дитини – це не хвилинна справа, він може виявитися найважчим вибором у вашому з нею житті.
  • Подумайте разом, чим би хотілося займатися саме вашій дитині. Обов'язково подумайте над тим, як здійснити її мрію.
  • Поговоріть з дитиною аби вона не намагалася вступити туди, куди вступають її друзі. Наголосіть на тому, що вона знайде собі нових друзів, тим більше що вони займатимуться тим, що їм цікаве.
  • Спонукайте дитину довідуватися якомога більше про ту професію, яку хоче обрати. Якщо це можливо, побувайте в тому місці, де, як вона припускає, їй доведеться працювати згодом; поговоріть з людьми, які вже займаються цією справою.
  • Нехай ваша дитина усвідомить, що рішення не може бути категоричним і що у будь-який час в її житті можуть статися зміни.
  • Порадьте їй протестуватися у шкільного психолога. Тести можуть допомогти обрати правильний професійний напрямок.
  • Не піддайтеся почуттю страху - цей нормальний стан, з яким мають справу усі люди перед вибором.
  • Іноді корисно розпочинати свою кар'єру з практики, а не з теорії. Наприклад, багато видатних лікарів починали працювати медсестрами або медбратами.
  • Звертайте особливу увагу дитини на ті предмети, які потрібні для вступу у обраний учбовий заклад.
  • Не відкладайте на завтра те, про що можна дізнатися сьогодні. Намагайтеся дізнатися про все: як вступають, як вчаться, як влаштовуються працювати після закінчення навчання. Діліться здобутою інформацією один з одним. Це допоможе скласти уявлення про те, що робити далі і покращить ваше спілкування з дитиною.
  • Спонукайте дитину брати участь в позакласних заходах - це допоможе їй навчитися спілкуванню і правильній поведінці в колективі.                                   

10 ПРИЧИН, ЩО ХОВАЮТЬСЯ ЗА ПОГАНОЮ ПОВЕДІНКОЮ

1. Якщо ваша дитина бреше, це означає, що ви надмірно реагували на її помилки в минулому.

2. Неадекватна самооцінка вашої дитини пояснюється тим, що ви більше радите, ніж підбадьорюєте.

3.  Якщо ваша дитина не вміє себе захистити, можливо, це тому, що з дитячих років ви привселюдно робили їй зауваження.

4. Якщо ви купуєте дитині все, що вона хоче, а вона все одно привласнює чужі речі, можливо, ви не даєте їй вибору в момент покупки.

5. Якщо ваша дитина боягузлива, можливо, ви надто швидко поспішаєте їй на допомогу і допомагаєте долати всі перешкоди.

6. Якщо дитина ревнива, причиною могло стати те, що ви постійно порівнювали її з кимсь.

7. Якщо ваша дитина дратівлива, можливо, ви недостатньо її хвалили. Вона привертає вашу увагу своєю поганою поведінкою.

8. Якщо ваша дитина не поважає почуття інших, можливо, ви надто часто вказуєте їй, що робити, і не звертаєте уваги на почуття.

9. Якщо ваша дитина приховує правду, причина може бути в тому, що ви гніваєтеся з будь-якого приводу.

10. Якщо ваша дитина грубіянить, імовірно ви, батьки, або ще хтось із вашої родини поводитесь так само.

Як виховати більш впевнену в собі дитину

1. Цінуйте зусилля дитини, незважаючи на те, досягла вона успіху чи ні.

Коли ви дорослішаєте, то важливим є сам процес, а не пункт призначення. Тому, як радить Карл Пікарт, заб’є ваша дитина гол у ворота противника, чи викотиться він поза межі поля, — аплодуйте їй, виражаючи своє захоплення. Діти ніколи не повинні ніяковіти через спробу щось зробити.

2. Заохочуйте дитину до практикування чогось нового.

Заохочуйте дитину займатись тим, що її цікавить, але старайтесь не тиснути на неї.

3. Дозвольте дитині самостійно вирішувати проблеми.

Якщо ви самі виконуєте всю важку роботу за свою дитину, в неї ніколи не розвинуться здібності та не з’явиться впевненість, що вона може вирішувати проблеми самостійно.

Надмірна батьківська допомога може перешкоджати розвитку впевненості в собі, адже бере початок від з’ясування всього самостійно

4. Дозвольте дитині чинити так, як дозволяє її вік.

Не надійтесь, що ваша дитина буде робити все так, як годиться дорослому.

Думка про те, що добре — це лише так, як роблять батьки, може перешкоджати намаганням щось зробити по-своєму. Прагнення відповідати очікуванням, які не відповідають віку дитини, можуть знизити впевненість в собі.

5. Заохочуйте цікавість.

Інколи ви можете втомлюватись, відповідаючи на нескінченні запитання дитини, але її прагнення все знати потрібно лише збільшувати.

Коли діти починають ходити до школи, ті, батьки яких заохочували до пізнання нового, краще сприймають інформацію за інших однокласників. Іншими словами, вони знають, як вчитись краще та швидше.

6. Не створюйте дитині легких шляхів та не робіть винятків.

Такі вчинки зі сторони батьків ніколи не сприятимуть розвитку впевненості в собі.

7. Не критикуйте дитину.

Ніщо не завдаватиме більшої шкоди самооцінці дитини, аніж критика. Батьки не повинні казати дітям, що ті зробили щось погано, однак мають підтримувати та вносити певні пропозиції.

Якщо ваша дитина боїться зазнати невдачі, тому що знає, що ви будете злитись чи розчаруєтесь в ній, вона ніколи не пробуватиме чогось досягнути.

Найчастіше батьківська критика понижує самооцінку та розуміння власної важливості

8. Сприймайте помилки як шанс навчитись чогось.

Не старайтесь постійно захищати свою дитину від провалів. Дозвольте їй помилитись, щоб допомогти зрозуміти, як наступного разу по-іншому можна вирішити те чи інше питання.

9. Будьте готові до нових викликів та випробувань в житті дитини.

Щоб дитина була впевнена в собі, батькам слід показувати, що, незалежно від того, яким страшним та важким може здаватись випробування, вона все подолає.

10. Вчіть дитину того, що самі знаєте.

Батьки завжди герої для своїх дітей, принаймні, поки останні ще не виросли. Тому використовуйте цю силу, щоб навчити дитину того, що ви знаєте самі — як думати, діяти та говорити. Подавайте хороший приклад і будьте зразком для наслідування.

Якщо дитина бачить, як її батьки досягають успіху, то й сама буде більш впевнена в собі і в тому, що вона теж може багато чого досягнути.

11. Підтримуйте дитину, коли в її житті стається неприємність.

Життя несправедливе, і рано чи пізно, але кожна дитина дізнається про це і відчує на власному досвіді. Тому коли діти стикаються з неприємностями, батьки повинні підтримувати та нагадувати, що на шлях до успіху можуть бути і невдачі.

12. Будьте авторитетом, однак не надто суворим.

Коли батьки дуже вимогливі або занадто суворі, впевненість в собі значно знижується. Розуміння того, що за вчинене можна бути покараним, віддаляє дитину від дій та намагань самоутвердитись.

ГОЛОВНИЙ СЕКРЕТ ВИХОВАННЯ

Є головний секрет виховання. Він дуже простий: діти стають дорослими.

Ми просто не розуміємо, яку силу дає батькам ця проста істина, якщо завжди пам'ятати про неї. Як простіше ставитися до життя, як виховувати без нудних повчань, як набратися терпіння - в цьому полягає все.

Діти стають дорослими. Діти виростають. І йдуть. І нічого не можна повернути назад.
Вдумайтеся: сьогодні ви ведете своє маленьке диво за ручку, воно стрибає і пустує, а ще змучило вас питаннями. І ви нестерпно втомлюєтеся від цих безкінечних «як?» і «чому?!» Сьогодні ви поспішаєте, зітхаєте і нервуєтесь. У вас безліч важливих дорослих справ, від яких дитина відволікає вас. А завтра?

Лише за три, чотири або п'ять років, ви самі захочете взяти сина за ручку, поговорити, відповісти, навчити - а в нього під вікном друзі. І ваше чарівне диво з підстрибом помчить не до вас, а до них. Колись (причому, доволі скоро) ваша дочка раптом закриє шкільний зошит і, не спитавши дозволу вислизне надвір, щоб цілуватися з якимось зовсім незнайомим вам хлопчиком. І це буде важливіше за всі ваші слова й прохання.

Діти виростають. Навіть якщо ви будете дуже-дуже тримати їх, не втримаєте. Так само, як не вповільните цих швидкоплинних днів дитинства. Ваших спільних днів. Пам'ятайте і насолоджуйтеся, поки вони ще діти, і їхні ліжечка стоять поряд із вашим, і руки їхні - у ваших руках. Поки ви потрібні їм понад усе на світі.

Тому що це закон життя: хтось інший має стати твоїй (найкращій на світі!) дитині дорожчим і важливішим за тебе.

Кажуть, батьківська любов трагічна, адже розлука закладена в ній від початку. Але той, хто так сказав, усе-таки помилявся.

Так, діти виростуть і залишать нас. Так, нічого не повернеться назад. Але саме усвідомлення цього факту змусить нас просто і радісно приймати те, що є зараз. Якщо це добре запам'ятати, ви не будете ростити, страждати і мучитися. Ви зрозумієте, що найцінніше - не «вчора» і не «завтра», а те, що є і відбувається просто зараз. У цю мить.

Любов батьків проста і радісна, коли приймаєш цей закон.

Ми ростимо і відпускаємо дитину все далі і далі від себе. Але саме тоді відбувається дивовижна річ: діти нас не покидають. Вони лишаються поруч. На відстані, але поруч. Зберігається душевна, духовна єдність. Діти і досі потребують нас, бачать у нас надійний тил, опору і порадника. Завжди.

Вони залишаються, якщо стосунки тримаються на нашій істинній безумовній любові.

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата: від до Скинути

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора